Меню
Погода
Календар
«    Червень 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 
Друзі сайту
Архів
Червень 2017 (3)
Травень 2017 (8)
Квітень 2017 (4)
Березень 2017 (7)
Лютий 2017 (6)
Січень 2017 (14)


Немирівська ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області інформує


Автор: admin       Дата: 19-04-2017       Категорія: Новини       Переглядів: 69     

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють

реалізацію технічно складних побутових товарів,

що підлягають гарантійному ремонту

 

Постановою від 6 березня 2017 року №231 Уряд визначив Перелік груп технічно складних побутових товарів, продаж яких здійснюватиметься із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, чим встановлено обов’язковість застосування реєстраторів розрахункових операцій при реалізації технічно складних побутових товарів.

Постанова набирає чинності через 30 днів після офіційного оприлюднення. Опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» № 66  7 квітня 2017 року.

 

А тому, починаючи з  8 травня 2017 року підприємці-єдинники 1-3 груп зобов’язані проводити розрахунки за складні побутові товари через зареєстровані належним чином реєстратори розрахункових операцій.

 

Довідково

 

Перелік груп технічно складних побутових товарів,

які продаватимуться винятково з застосуванням РРО

 

До нього увійшли 292 товарні позиції.

Перелік містить 8 груп, 53 підгрупи, 292 товарні позиції:

1) Група 73 «Вироби з чорних металів» – 6 товарних позицій;

2) Група 84 «Реактори ядерні, котли, машини, обладнання і механічні пристрої; їх частини» – 132;

3) Група 85 «Електричні машини, обладнання та їх частини; апаратура для запису або відтворення звуку, телевізійна апаратура для запису та відтворення зображення і звуку, їх частини та приладдя» – 106;

4) Група 87 «Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання» – 9;

5) Група 90 «Прилади та апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні, вимірювальні, прецизійні; медичні або хірургічні; їх частини та приладдя» – 27;

6) Група 91 «Годинники всіх видів та їх частини» – 2;

7) Група 92 «Музичні інструменти; їх частини та приладдя» – 1;

8) Група 95 «Іграшки, ігри та спортивний інвентар; їх частини та приладдя» – 9.

 

Докладніше ознайомитися з переліком товарів можна опрацювавши Постанову КМУ від 16 березня 2017 року №231 «Про затвердження груп технічно складних побутових товарів» та на стенді у ЦОП Немирівської ОДПІ. Цією ж Постановою внесено зміни до Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого Постановою КМУ від 11 квітня 2002 року №506.

 

 

Про результати роботи Немирівської ОДПІ

у  першому кварталі 2017 року

 

У січні-березні 2017 року платниками податків Немирівського району забезпечено надходження коштів до зведеного бюджету в сумі 48 157,9 тис.грн., що на 19 783,5 тис.грн., або на 69,7 відс. більше ніж у відповідному періоді 2016 року.

До Державного бюджету надходження склали 18 340,3 тис.грн., що в порівнянні з відповідним періодом м.р. більше на 9 104,9 тис.грн., або на 98,6 відс.

 До місцевих бюджетів всіх рівнів зібрано 29 817,5 тис. гривень. Виконання доведених показників забезпечено на 131,1 відс., понад доведене завдання до місцевих бюджетів зібрано 7 073,9 тис. гривень.

У першому кварталі п.р. в порівнянні з аналогічним періодом м.р. значно збільшились надходження:  

- по податку на доходи фізичних осіб – на 72,9 відс., або на 9 315,0 тис. гривень;  

- по платі за землю – на 1 211,4 тис.грн., або на 30,0 відсотків;

- по єдиному податку з суб’єктів малого підприємництва – на 2 798,2 тис.грн., або на 97,0 відсотків.

Протягом січня-березня 2016 року платники Немирівського району сплатили 21 500,9 тис.грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування. Виконання бюджетного призначення за даний період становить 138,4 відс., додаткові надходження склали 5 966,6 тис. гривень.  В порівнянні з відповідним періодом м.р. надходження ЄСВ зросли на 7 511,6 тис.грн., або на 53,7 відсотки.

 

Про порядок надання органами ДФС України

індивідуальних податкових консультацій

 

Державна фіскальна служба України своїм листом від 17.03.2017 №6531/7/99-99-10-03-18 повідомляє наступне.

Відповідно до Закону України від 21 грудня 2016 №1797 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату» (далі – Закон),               з 1 квітня 2017 року набирали чинності положення Податкового кодексу України (далі – Кодекс) щодо порядку надання індивідуальних податкових консультацій (далі – консультацій).

Так, статтями 52 та 53 Кодексу суттєво змінено строки та порядок надання консультацій, встановлено вимоги як до форми запиту на отримання консультації, так і консультації, запроваджено Єдиний реєстр консультацій.

Відповідно до пункту 52.1 статті 52 Кодексу письмовий запит на отримання консультації обов'язково повинен містити такі реквізити як:

найменування для юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв'язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;

код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації;

підпис платника податків; дату підписання звернення.

У разі, якщо звернення платника податків не відповідає зазначеним вимогам, консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».

Пунктом 52.1 статті 52 Кодексу визначено, що строк надання консультації становить 25 календарних днів з можливістю продовження такого строку, але не більш ніж на 10 календарних днів з обов'язковим повідомленням про це платника податків.

Відповідно до пункту 52.3 статті 52 Кодексу консультація, надана в письмовій формі, обов'язково повинна містити:

назву – податкова консультація,

реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій,

опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків,

обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства. Щодо запровадження Єдиної бази консультацій.

Консультація, надана в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті ДФС без зазначення найменування (прізвища, ім'я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.

Порядок ведення та форма єдиної бази консультацій визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

На сьогодні відповідний проект наказу знаходиться на погодженні в Міністерстві фінансів України.

Вказаний проект передбачає, зокрема, порядок реєстрації консультацій та створення на веб-сайті ДФС відповідного реєстру з можливістю пошуку консультацій за номером, датою, ключовими словами, органом, що видав таку консультацію та номером судового рішення за наявності.

Щодо порядку надання консультацій територіальними органами ДФС.

Територіальний орган ДФС протягом 15 календарних днів, що настають за днем отримання звернення платника податків направляє таку консультацію до ДФС для розгляду питання про внесення відомостей про таку консультацію до єдиного реєстру консультацій, про що повідомляє платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.

ДФС, отримавши консультацію від контролюючого органу, який йому підпорядковується, протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання такої консультації, але не більше 35 календарних днів, що настають за днем отримання контролюючим органом відповідного звернення платників податків, приймає одне із таких рішень:

про внесення відомостей про консультацію до єдиного реєстру консультацій, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується;

про відмову у внесенні відомостей до єдиного реєстру консультацій, з одночасним наданням платнику податків від свого імені консультації та внесенням відомостей про таку консультацію до зазначеного реєстру, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується, та платника податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Наголошуємо, що відповідно до пункту 53.1 статті 53 Кодексу консультація, яка не внесена до Єдиної бази консультацій не звільняє платника податків від відповідальності (фінансові, штрафні санкції та/або пеня).

Заважуємо, що як і раніше, державні податкові інспекції мають право надавати тільки усні податкові консультації.

Окремо звертаємо увагу, що підпунктом 5 пункту 135 Закону, підрозділ 10 Перехідних положень Кодексу доповнено пунктом 39, відповідно до якого консультація, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31 березня 2017 року (включно), звільняє платника податків (податкового агента та/або його посадову особу) від відповідальності, включаючи фінансову (штрафні санкції та/або пеню), за діяння, що містять ознаки податкового правопорушення, вчинені до 31 грудня 2017 року (включно).

З 1 січня 2018 року консультація, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31 березня 2017 року (включно), не підлягає застосуванню.

При цьому, відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону, у разі скасування/зміни в майбутньому узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації наданої до 01.04.2017, платник податків не несе відповідальності, включаючи фінансову (штрафні санкції та/або пеню).

 

Немирівська ОДПІ

ГУ ДФС у Вінницькій області

 

 

Декларування  2017:

Чи зберігається право на податкову знижку з ПДФО за іпотекою,

якщо протягом року предмет іпотеки проданий?

 

За правилами пп. 166.1.3 ПКУ, громадяни-платники ПДФО мають право включити до податкової знижки частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом.

У разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку-позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до п. 175.3 ПКУ.

Своєю чергою, до податкової знижки включаються фактично здійснені  протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема,    квитанціями, фіскальними чи товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (пп. 166.2.1 ПКУ).

Однак виникає питання: якщо протягом звітного року предмет іпотеки був проданий, чи має право платник податку на податкову знижку?

ДФС у листі від 24.03.2017 №7383/7/99-99-13-01-03-17, надаючи відповідь на це запитання, зазначила: платник податків, який протягом звітного (податкового) року здійснив реалізацію предмета іпотеки, має право на податкову знижку за умови здійснення таким платником податків протягом такого звітного (податкового) року витрат у вигляді частини суми процентів, сплачених цим платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, який був визначений платником податків як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла, у період здійснення понесених витрат.

При цьому нормами ПКУ не передбачений обов’язок платника податків мати на останній день звітного (податкового) року основне місце проживання за адресою, де об’єкт житлової іпотеки будувався чи купувався, у разі якщо такий об’єкт нерухомості відчужено протягом звітного (податкового) року.

 

 

Неприбутківці мають актуалізувати установчі документи

до 1 липня 2017 року

 

Неприбуткові організації, включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій ( далі – Реєстр), яким було повідомлено про невідповідність вимогам п. 133.4 ПКУ, а житлово-будівельним кооперативам – про відсутність завірених ними копій документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом, для включення в новий Реєстр зобов’язані до 1 липня 2017 року привести свої документи у відповідність до норм чинного законодавства та в цей же строк подати копії таких документів контролюючому органу.

У протилежному випадку такі установи й організації виключаються контролюючим органом із Реєстру.

Окрім того, Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, доповнено нормою про те, що релігійні організації до 1 січня 2018 року не можуть бути виключені з Реєстру через невідповідність установчих документів вимогам пп. 133.4.1 ПКУ (нагадаємо: указана норма передбачена Законом від 06.10. 2016 № 1667-VIII).

Ці й інші зміни до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру передбачені в постанові Кабміну від 29.03.2017 р. № 195.

 

Мінфін запустив електронний реєстр відшкодування ПДВ.

Як він працюватиме?

 

У суботу, 1 квітня, Міністерство фінансів запустило електронний реєстр відшкодування ПДВ. Наразі відбувається наповнення реєстру інформацією. Про це повідомляється на офіційному сайті Мінфіну.

“Згідно з законодавством, він буде доступним в перший робочий день квітня, 3 числа. Тепер кожен підприємець зможе в онлайн-режимі перевірити, на якому етапі знаходиться його платіж”, – йдеться у повідомленні.

У Міністерстві пояснюють, що всю вхідну інформацію в реєстр формує Державна фіскальна служба на підставі заявок бізнесу та закріплює це електронним цифровим підписом. Після цього на узгодження суми відводиться не більше 30 днів (у передбачених законом випадках – 60 днів) і відбувається автоматичне відшкодування на наступний день після закінчення цього строку.

«Відшкодування відбувається в хронологічному порядку (підприємець, який перший подав, першим отримує кошти за всіх інших рівних умов) та на щоденній основі. Раніше ПДВ відшкодовували в останні 5 днів місяця. При такому підході підприємці не могли завчасно планувати», – пояснюють в Міністерстві фінансів.

Тепер повертати ПДВ будуть в будь-який день місяця після узгодження суми. Відтак, бізнес зможе краще планувати свою діяльність та отримає додаткові оборотні кошти, починаючи з 10-х чисел кожного місяця.

У відомстві вважають, що такий реєстр унеможливить корупцію при відшкодуванні ПДВ, відновить довіру бізнесу та створює рівні умови для кожного підприємця.

 

 

Коли неприбутківцям можна не подавати

Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації

 

Неприбуткові установи й організації, визначені п. 133.4 ПКУ, мають право не подавати до контролюючих органів звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та фінансову звітність у разі відсутності об’єктів оподаткування чи показників, які підлягають декларуванню відповідно до вимог ПКУ, у т.ч. у фінансовій звітності, оскільки вона подається як додаток до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та є її невід’ємною частиною.

                                                             (Лист ДФС України  від 16.03.2017 № 5264/6/99-99-15-02-02-15)

 

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо права неприбуткової організації не подавати до контролюючих органів податкову звітність у разі відсутності об’єкта оподаткування або показників, які підлягають декларуванню відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі – ПКУ),  та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України, повідомляє. 

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору.

Згідно з п. 46.2 ст. 46 ПКУ платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації, з урахуванням вимог ст.137 цього Кодексу.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід'ємною частиною.

Неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (професійні спілки, їх об'єднання та організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом, звітують у разі порушень п. 133.4 ст. 133 ПКУ), та річну фінансову звітність.

Згідно з абзацом першим п. 49.2 ст.49 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Таким чином, неприбуткові установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, мають право не подавати до контролюючих органів звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та фінансову звітність у разі відсутності об’єктів оподаткування або показників, які підлягають декларуванню відповідно до вимог ПКУ, у тому числі у фінансовій звітності, оскільки вона подається як додаток до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та є її невід’ємною частиною.

 

 

Немирівська  ОДПІ


 (голосів: 2)
__________ _a____________ __________ ______ ____ ______ ______________ __________ ________ ______ ________ _____ ________ _______ _____ _________ ____ ______ _____ ______ ___ __________ ____ _______ ______ ______ ______ ________ ______ ____ ________ ____ ________ _______ ______
Користувач
Логін :
Пароль :
Органи влади
Статистика